Існує думка, що в Європі все дорого. І транспорт — не виняток. На жаль, для українського туриста це правдиве твердження, враховуючи різницю в доходах з європейцями. І тому багато українців, які подорожують самостійно, вважають за краще обмежувати свою поїздку одним-двома містами. Однак на ділі, при грамотному підході, можна істотно розширити транспортні можливості своєї поїздки, об’їздивши якомога більше цікавих місць, але мінімізувавши при цьому витрати на транспорт, наскільки це можливо.
Безвіз для України
Зручність Шенгенської зони полягає в тому, що можна переїжджати з країни в країну без проходження митних процедур, по крайній мірі, якщо подорожувати наземним транспортом. В червні 2017 року ця перевага стала доступна і українцям, яким тепер досить пройти перевірку без оформлення візи при в’їзді в будь-яку з країн ЄС, а далі їздити по його території, скільки душа забажає дякуючи безвізу.
Пропонуємо вам кілька туристичних секретів, як зробити своє переміщення по Європі максимально безболісним для бюджету туриста. Найдешевшим способом переміщення по Європі, безумовно, є автобус. В ЄС працюють відразу кілька перевізників, які здійснюють міжнародні рейси (деякі з них навіть заїжджають в Україну).
Найчастіше, квитки на такі автобусні маршрути коштують від 5 євро, якщо відстань не дуже велике, в середньому, до 20 євро, якщо ви їдете з країни в країну і дорога займає 6-7 годин. При цьому деякі перевізники пропонують всілякі знижки та акції для частих мандрівників, а також видають в продаж перші кілька квитків за досить скромною ціною в декілька євро. Головне, встигнути першим їх відстежити.
Міський транспорт
Трохи про міський транспорт. Міський транспорт в Європі досить дорогий, але, в той же час, неймовірно зручний. Хоча б тому, що там все ходить чітко за розкладом і є нічні маршрути. А тому запросто можна підходити на зупинку за 5 хвилин до автобуса, трамвая, метро або міської електрички, і не боятися застрягти тут надовго.
Головне тільки заздалегідь вивчити розклад — що можна зробити або на самій зупинці, або в інтернеті. Квитки на громадський транспорт в Європі продаються, найчастіше, через термінали на зупинках, підземних переходах у метро або у самому салоні автобусів або трамваїв. У перший раз вони можуть трохи налякати туриста, потім що там досить великий вибір квитків і не відразу можна зрозуміти, який саме вам потрібен.
Адже категорій квитків в європейських містах дійсно багато: вони можуть бути на одну зупинку, на коротку поїздку без пересадок, в межах однієї або декількох міських зон, включати в себе пересадки чи ні, діяти за часом, комбіновані на весь міський транспорт, одноденні, дводенні та інші проїзні, групові або сімейні, а також досить популярні Travel Card, які дозволяють протягом певного часу не тільки користуватися громадським транспортом, а й заходити в музеї та інші туристичні точки зі знижкою або взагалі безкоштовно (в залежності від міста).
При цьому купити квитки у водія (у випадку з автобусом) не завжди реально, і все залежить від країни. Наприклад, в Польщі це зробити можна, а в Австрії вже ні. В електричках контролери теж не продають квитки, а тільки перевіряють. У деяких містах також є термінали з продажу безпосередньо в транспорті, як, наприклад, в Берліні, але тут теж краще не ризикувати, якщо ви напевно не впевнені, чи є такі термінали саме на вашому маршруті.
Важливі нюанси
Міський транспорт в Європі дорогий, але зручний. Ну, а при покупці на місці, якщо в місті є поділ на зони або є квитки на короткі і довгі поїздки, найкраще вибирати квитки через пошук, вводячи кінцеву станцію вашого маршруту. Тоді термінал запропонує вам саме ту категорію квитка, яка потрібна вам в даному випадку.
При цьому важливий момент — не намагайтеся проїхатися «зайцем» у Європі. Адже хоч там практично немає турнікетів, а перевірки бувають не так часто, і переважно в годину-пік, але вже якщо вас зловлять — мало не покажеться, оштрафують, в середньому, на півсотні євро з людини. При цьому сподіватися, що європейський контролери зглянуться над нещасними туристами, які будуть скаржитися, що просто не розібралися, також не варто, бо тут вже як пощастить.